Андрій Богдан

Після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України міжнародні оглядачі були стурбовані його потенційними кадровими призначеннями – зокрема, тим, чи приведе він до влади когось з оточення олігарха Ігоря Коломойського. 21 травня президент призначив адвоката Коломойського Андрія Богдана головою своєї адміністрації. Ми зібрали перші реакції міжнародних оглядачів.

Юридичні питання

«Ок, Зеленський призначив Андрія Богдана головою Адміністрації президента. Богдан працював в уряді часів Януковича і, відповідно до закону про люстрацію, він не може бути призначений на високі державні посади до 2024 року», – пише аналітик та ведуча Катерина Крук.

Старший науковий співробітник з питань України у Польському інституті міжнародних відносин Деніель Шеліговський також звертає увагу на те, чи може Богдан обіймати цю посаду: «Головою Адміністрації президента Зеленського стала довірена особа Ігоря Коломойського, його юрист Андрій Богдан. Що цікаво, Богдан підпадає під заборону обіймати публічні посади, згідно із законом про люстрацію. А відтак не може бути призначеним на цю посаду».

Олігархічний реванш

Політичний аналітик із Канади Аріяна Ґіць нагадує: «Богдан представляє інтереси Коломойського в справах по «Приватбанку». Олігархічний реванш в повному розпалі!».

Скасують закон про люстрацію?

«Ми можемо очікувати більшого тиску на Конституційний суд України, щоб швидко скасувати закон про люстрацію. Ми можемо сміливо припустити, що зустріч Богдана з головою Конституційного суду напередодні обрання Зеленського зовсім не була невинною», – додає аналітик в іншому дописі.

Відносини Україна-США

Західний політолог Тарас Кузьо припускає, що такий крок може зашкодити відносинам України зі США: «Американсько-українське стратегічне партнерство було у відмінній формі за часів Порошенка, але тепер починає зводитися нанівець. Зеленський призначив адвоката Коломойського своїм начальником штабу, попри те, що посол Волкер рекомендував цього не робити».

«Цей вибір викликає занепокоєння. Богдан – також адвокат Коломойського і працював у справі «Приватбанку». Йому потрібно показати свою повну лояльність з «Зе», – пише дослідник американського аналітичного центру Андерс Ослунд.

Колишній речник ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків пише: «Новий президент України призначає головою адміністрації суперечливого адвоката, який працює для сумнозвісного олігарха Ігоря Коломойського. Питання в тому, чи він взагалі має право бути на державній посаді».

Редактор «Атлантичної ради» Мелінда Герінґ коментує коротко:

«Це недобрий знак».

Зеленський «проігнорував занепокоєння з приводу його зв’язків з Ігорем Коломойським, найнявши адвоката олігарха на посаду начальника штабу», – зауважує оглядач Роман Олеарчук. Це посилить занепокоєння західних прибічників України, переконаний він.

Стаття містить коментар науковця Адріана Каратницького, який вважає, що «роль пана Богдана як юриста і близького друга олігарха Ігоря Коломойського обов’язково призведе до питань з боку міжнародної спільноти та серед виборців України, які бачили в Зеленському чистий розрив з нечистим минулим України».

Мережа Правди



читати →
Парубій

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій порівняв дії президента України Володимира Зеленського з початком каденції януковича.

«Вважаю, що указ президента про розпуск парламенту суперечить Конституції України. Зеленський заводить воюючу Україну в конституційну кризу. Указ буде оскаржено в суді. Автор указу буде нести відповідальність. Один президент вже починав свої повноваження з порушення Конституції», – написав Парубій у мережі.

Конституційний суд України в 2010 році, після приходу до влади президента Віктор Януковича ухвалив, що внесення змін до Конституції у 2004 році відбулося з порушенням процедури, і проголосив автоматичне відновлення попередньої редакції основного закону. Україна повернулася від парламентсько-президентської до президентсько-парламентської форми правління, як це було за часів другого президента України Леоніда Кучми. Ці рішення були скасовані в 2014 році за результатами Революції гідності.

На сайті президента 21 травня був опублікований указ про розпуск Верховної Ради України і призначення дострокових виборів парламенту на 21 липня.

За Конституцією України, позачергові вибори до парламент проводяться в період 60 днів із дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Чергові вибори парламенту за законом мають відбутися 27 жовтня 2019 року.

Мережа Правди



читати →

22 травня набрав чинності закон про відтермінування ще на 90 днів штрафів для власників автомобілів на єврономерах. Після публікації в офіційній пресі напередодні, документ відсьогодні і на 3 місяці передбачає пільговий період для розмитнення транспортних засобів з іноземною реєстрацією за перевищення терміну перебування в Україні.

Штрафи почнуть діяти з 24 серпня 2019 року.

Пільговий період для розмитнення авто мав закінчитися 24 травня, після чого штраф за керування автомобілем з іноземною реєстрацією мав складати 170 тисяч гривень.

Верховна Рада України на засіданні 16 травня продовжила пільговий період для розмитнення авто на єврономерах ще на 90 днів. Це сталося на тлі протестів власників таких авто під стінами парламенту.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авта з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами». Плани перекрити цю можливість, а потім ухвалення законів про це викликали акції протесту користувачів цих авт-«євробляхерів», із перекриттям автомобільних доріг і прикордонних пунктів пропуску.

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.



читати →

У Києві 22 травня відкривається дев’ятий міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал». Як йдеться на сторінці заходу, офіційне відкриття запллановане на 18-ту годину середи на території культурно-мистецького комплексу «Мистецький арсенал». Водночас виставка-ярмарок вже працює.

«Тисячі книжок, зустрічі з українськими та іноземними авторами, автограф-сесії, презентації, події кураторських програм, лекції, дискусії, перформанси, спеціальні проекти та виставки, ярмарок ілюстраторів та багато іншого», – йдеться в повідомленні «Книжкового арсеналу» про події, заплановані в рамках заходу.

Повідомляється, що цьогоріч у фокусі «Книжкового арсеналу» – «тема співжиття, спільного буття на основі цінностей і домовленостей».

Триватиме фестиваль до 26 травня. Квитки коштують від 40 до 180 гривень, абонемент на час всього фестивалю – 300 гривень.

Вперше міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал» відбувся у 2011 році. Щороку на виставці-ярмарку свої видання презентують понад 150 українських видавництв.



читати →

Palestinian officials say they have inaugurated their first solar panel plant as part of a plan to reduce their dependence on Israeli power sources.

Mohammed Mustafa, head of the government’s investment fund, says that Tuesday’s plant opening in the ancient West Bank city of Jericho is one of four planned plants. One has been donated from China.

He says the Palestinians rely almost entirely on power imported from Israel and the new plants are part of a long-term project to reduce that by 50% over the next decade. He says the four solar panel stations should cover about 30% of Palestinian power consumption. 

Mustafa says the West Bank consumes about $700 million a year in electricity.



читати →

Міністр культури Євген Нищук повідомив, що ділянку віднайденої стародавньої вулиці часів Київської Русі на Поштовій площі у Києві визнано пам’яткою національного значення. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду 22 травня.

«Поштова Площа – унікальний осередок України-Руси.  Відтепер «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва», а в народі просто «Поштова» став пам’яткою археології та історії національного значення. Дякую колегам по Уряду і особисто прем’єру Володимиру Гройсману за розуміння та підтримку цього важливого питання», – написав Нищук у Facebook.

Він також заявив, що очікує на позитивне рішення щодо появи музею на Поштовій площі у Києві, де знайдені пам’ятки.

Стародавню вулицю часів Київської Русі на Поштовій площі розкопали навесні 2015 року під час будівництва торгового центру. За оцінками археологів, дерев’яні споруди тут були зведені у ХI–XII століттях. Одна з них могла бути майстернею для виготовлення жіночих прикрас зі скла, бо в ній знайшли свинцеву суміш, яку використовували у такому виробництві, а також шматки жіночого браслета.

З часу виявлення артефактів територія Поштової площі і археологічний шар під нею опинились у центрі конфлікту. Інвестор планував збудувати на Поштовій площі ТРЦ. Вчені заявили про необхідність зберегти археологічні знахідки, а громадськість висловилась за створення на Поштовій площі археологічного музею. Пізніше Київрада ухвалила рішення про збереження знайдених артефактів, а міський голова Києва Віталій Кличко заявив про ймовірність створення на Поштовій площі музею.



читати →

Long-running research projects credited with pivotal discoveries about the harm that pesticides, air pollution and other hazards pose to children are in jeopardy or shutting down because the Environmental Protection Agency will not commit to their continued funding, researchers say.

The projects being targeted make up a more than $300 million, federally funded program that over the past two decades has exposed dangers to fetuses and children. Those findings have often led to increased pressure on the EPA for tighter regulations. 

Children’s health researchers and environmental groups accuse the EPA of trying to squelch scientific studies that the agency views as running counter to the Trump administration’s mission of easing regulations and promoting business.

“A lot of the centers, including mine, have identified a lot of chemicals that are associated with diseases in children,” said Catherine Metayer, an epidemiologist who directs research into children’s leukemia at University of California at Berkeley through the federal program. 

The EPA awarded smaller than average funding for the research grants for this year, asked Congress to cut funding for it from its budget, and has refused to commit to future funding for the program.

“The EPA anticipates future funding opportunities that support EPA’s high priority research topics, including children’s health research,” spokesman James Hewitt said, while declining to answer questions on the future for the national research projects.

Children’s centers at universities around the country typically get joint funding from the EPA and National Institute of Environmental Health Sciences in three- and five-year packages, with most packages running out in 2018 and 2019. With no word on future funding, researchers overall “have been kind of scrambling to find a way to continue that work which is so important,” said Tracey Woodruff, director of the children’s center at the University of California at San Francisco.

Woodruff’s federally funded work includes looking at how flame-retardant chemicals and PFAS compounds – a kind of stain-resistant, nonstick industrial compound – affect the placenta during pregnancy. The Trump EPA has come under increasing pressure from states to regulate PFAS as it shows up in more water supplies around the country.

With no news from the EPA on any more funding in the future, “we’ve been winding down for about a year” on work funded through those grants, Woodruff said.

On Tuesday, a banner across a website home page for the overall children’s research declared “EPA will no longer fund children’s health research.”

The EPA and National Institute of Environmental Health Sciences have jointly funded the children’s environmental health research since 1997, through grants to at least two dozen children’s environmental research centers around the country. The annual grants averaged $15 million through 2017. In the current fiscal year, the EPA contributed $1.6 million, agency spokeswoman Maggie Sauerhage said. 

​The research often involves enrolling women while they are still pregnant and then following their children for years, to study environmental exposures and their effects as children grow, said Barbara Morrissey, a toxicologist and chairwoman of the EPA’s Children’s Health Protection Advisory Committee.

The long-term projects often produce much stronger results overall than one-off studies do, Morrissey said.

Each children’s center funded by the grants also works to spread information about environmental threats to local health workers and to families.

The institute is under the National Institutes of Health, which has numerous other children’s environmental research studies underway but said with the EPA joint program left hanging, it was considering a new program to put lessons learned about pediatric risks into practice in communities.

EPA’s funding for the grants comes from the agency’s Science To Achieve Results, or STAR, program for research into environmental threats.

The Trump administration 2020 budget request sought to eliminate funding for the STAR grants, and sought a nearly one-third cut in the EPA’s budget overall.

A House Appropriations subcommittee released its own budget proposal Tuesday to restore funding for the STAR grants and boost the agency’s overall budget from last year by 8%, rejecting the administration’s requests for cuts.

EPA spokespeople did not respond when asked why the EPA had asked Congress to end funding for the grant program, and whether the agency would commit to continuing the children’s health research if Congress overrides the EPA and restores funding for the grants, as expected.

The science journal Nature first reported funding concerns for the program.

In a statement Tuesday, Ken Cook of the Environmental Working Group said “crippling research to protect children’s health, while bowing to the agenda of the chemical industry, is the calling card of the EPA in the Trump administration.”

Even if the administration restores funding to previous levels, for one year or several years, the time span of grant cycles and grant-funded work means that uncertainty over continued federal support is making the intended multiyear research untenable, researchers and program supporters said.

“The whole point of these children’s centers is to be following children over time,” Morrissey, the chairwoman of the advisory committee to the EPA, said. “That’s why it’s so high-quality.”



читати →
Зе+Хомчак

Володимир Зеленський призначив генерал-лейтенанта Руслана Хомчака начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України. Відповідний Указ Глава держави підписав сьогодні, 21 травня.

Руслан Хомчак закінчив Московське загальновійськове училище. А стрімкий кар’єрний зліт Хомчака розпочався після приходу до влади убивці і зрадника януковича. У 2011 році полковник Хомчак указом Президента України № 859/2011 від 23 серпня 2011 року отримує військове звання генерал-майора. У травні 2012 його підвищують з посади начальника штабу 8-го армійського корпусу до командира 6-го армійського корпусу, а у серпні 2013 року присвоюють військове генерал-лейтенанта. У листопаді того ж року 6-й армійський корпус було переформовано у Оперативне командування «Південь», тимчасово виконуючим обов’язки командира якого і став Руслан Хомчак.

Під час війни на сході України Руслан Хомчак обіймав посаду командувача сектора «Б» сил Антитерористичної операції. На його адресу доволі часто лунали звинувачення у некомпетентності та зраді від представників громадськості та добровольчих батальйонів. Зокрема, наприкінці травня з’явилася інформація, що генерал-лейтенант Хомчак саботував видачу зброї батальйону територіальної оборони «Айдар» та ніяк не реагував на доповіді про необхідність надання медичної допомоги бійцю батальйону, через що товариші по службі змушені були самотужки доставляти потерпілого до медичного закладу. Більше того, він видав наказ, згідно з яким «Айдару» заборонено проводити будь-які бойові дії. У відповідь на це Хомчак заявив, що керувався виключно законами України і всім, хто пройшов відбір у батальйон та був на офіційній основі зарахований до його складу, зброю видали. Ті ж, хто відбір не пройшов, почали вимагати амуніцію і для себе, однак на законних підставах отримати її не могли.

Зі слів Костянтина Гришина (псевдонім – Семен Семенченко), під час операції з взяття Іловайська, яка здійснювалася під безпосереднім керівництвом Хомчака значно меншими силами, ніж передбачалося за планом, велика частина бійців з добровольчих батальйонів потрапила у оточення. Гришин вважає, що причиною тому став відступ військових формувань від Новоазовська, що дозволив бойовикам «ДНР» та російським солдатам оточити представників батальйонів територіальної оборони. На допомогу їм було спрямовано бригаду Нацгвардії, однак не дійшовши до місця призначення ті отримали наказ командування повертати назад. З іншого боку, як стверджували бійці батальнону «Азов», Р. Хомчак, під час спроб визволення Іловайська добровольчими батальйонами, відмовлявся йти з ними в бій з надуманих причин.

Ось такий у нас тепер Головнокомандувач. ГАНЬБА!

СМЕРТЬ ВОРОГАМ!

Мережа Правди



читати →