У Генеральному штабі Збройних сил України поінформували про результати весняного призову на строкову військову службу, який через пандемію COVID-19 завершився лише нині. Цього року весняний призову було проведено протягом травня – липня.

Як повідомили в Головному управлінні персоналу Генштабу, призовні комісії і військові комісаріати (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) планове завдання виконали на 100%: призвано і відправлено до військ (сил) усього 16 460 осіб, із них до Збройних сил 9 000 осіб, Національної гвардії 5 460 осіб; Державної спеціальної служби транспорту 700 осіб; Державної прикордонної служби 1 300 осіб.

У Генштабі нагадали, що нинішній призов відбувався в умовах, пов’язаних із заходами для недопущення розповсюдження хвороби СOVID-19, тому під час призову особлива увага зверталася на дотримання належних заходів, таких, як тести на виявлення коронавірусної інфекції чи розташування молодого поповнення у військових частинах протягом двох тижнів окремо від іншого особового складу. «Завдяки вжитим заходам не допущено виникнення небезпечної хвороби серед призовників та молодого поповнення, яке надійшло на комплектування військових частин», – заявили в Генштабі.

Крім того, в повідомленні звернули увагу, що особливістю нинішнього призову стало відправлення до військових частин призовників у віці 18–19 років лише за їхнім власним бажанням (за заявами про це) і з можливістю надання відстрочок від призову випускникам закладів освіти цього року, які бажали навчатися далі для отримання наступного вищого рівня освіти.

Цього року черговий призов на строкову службу був указом президента перенесений із квітня – червня на травень – липень «із метою недопущення поширення в державі респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
…

«Завдяки цьому ми розвантажимо центральну частину міста від приватного транспорту і зменшимо затори у столиці» – Кличко
…

У 2020 році загалом по Україні державне замовлення за освітнім ступенем «Бакалавр» складає 84,6 тисяч місць, що на 5,9% більше, ніж у 2019 році, повідомляє Міністерство освіти і науки.

Крім того, за повідомленням, за освітнім ступенем «Магістр» на основі повної загальної середньої освіти обсяг держзамовлення складає 6,04 тисячі місць (магістри медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування).

«У 2020 році збільшилась кількість випускників 11-х класів на 11%, у порівнянні із 2019, тож і державне замовлення на бакалаврів і магістрів на основі повної загальної середньої освіти було відповідно збільшено», – цитує МОН слова гендиректора директорату вищої освіти й освіти дорослих Олега Шарова.

Державне замовлення на підготовку бакалаврів у вишах, що належать до сфери управління МОН, збільшено зокрема на такі галузі технічного й освітнього профілю, як:

Інформаційні технології – на 39,9%;
Механічна інженерія – на 13,3%;
Електрична інженерія – на 11,6%;
Виробництво та технології – на 11,1%;
Гуманітарні науки – на 10,8%;
Хімічна та біоінженерія – на 10,0%;
Електроніка та телекомунікації – на 10,0%;
Аграрні науки та продовольство – на 9,1%;
Математика та статистика – на 8,8%.

Водночас зменшено обсяг державного замовлення для бакалаврів на ті спеціальності, кількість випускників яких на ринку праці відчутно переважає потребу, уточнили у міністерстві. Зокрема, це: 

Сфера обслуговування – на 47,4%:
Журналістика – на 30,3%;
Управління й адміністрування – на 24,0%;
Право – на 17,6%;
Соціальні й поведінкові науки – на 11,6%;
Міжнародні відносини – на 6,3%.

За даними МОН, обсяг держзамовлення за освітнім ступенем «Магістр» на основі ОС бакалавра становить у 2020 році 45 тисяч місць.

«Держзамовлення на магістрів на основі ОС бакалавра цього року менше від минулого, що пов’язано зі зменшенням обсягу випуску бакалаврів, але потрібно віддати належне керівництву МОН, яке змогло відстояти збільшення таких місць у порівнянні з проєктними цифрами постанови», – сказав Шаров.

Цього року на аспірантуру й докторантуру державне замовлення складає 4 288 та 431 місць відповідно, йдеться в повідомленні.

У МОН нагадали, що реєстрація електронних кабінетів для подання заяв на вступ до вишів розпочнеться 1 серпня о 10:00.

 
…

Університети можуть самі визначати, коли і в якій формі їм починати освітній процес у новому навчальному році, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час всеукраїнської селекторної наради з представниками місцевих органів влади, а також профільними міністерствами 30 липня.

За словами Шмигаля, такі повноваження університетів передбачені законом про вищу освіту. Вчена рада закладу вищої освіти ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу і визначає строки навчання на відповідних рівнях, додав він.

«В Україні фактично 1,2 мільйона студентів, і важливо, щоб навчальний процес для них проходив у безпечних умовах. Рішення про те, чи будуть студенти вчитися дистанційно, чи будуть ходити в університет треба ухвалювати з огляду на епідеміологічну ситуацію в кожному конкретному регіоні. Звичайно, що всі рішення треба ухвалювати з огляду на безпеку наших дітей», – сказав прем’єр-міністр. 

Як повідомила пресслужба уряду, Міністерство освіти і науки України рекомендує закладам вищої освіти планувати початок навчального року з урахуванням карантинних обмежень, встановлених урядом. У разі сприятливої ситуації МОН рекомендує розпочати 2020/2021 навчальний рік за таким розкладом:

для студентів 1-го курсу (ОС Бакалавр), які в цьому році вступають на навчання до закладів вищої освіти, у період з 1 по 15 вересня 2020 року;
для студентів старших курсів, починаючи з другого, з 1 вересня 2020 року;
для студентів ОС Магістр першого року навчання – у період з 11 по 15 вересня 2020 року.

На даний час точно невідомо, як відбуватиметься навчальний процес під час пандемії COVID-19. Умови навчання можуть змінюватися постійно у зв’язку із епідеміологічною ситуацією.

У Міністерстві охорони здоров’я раніше наголосили, що дистанційного навчання для всіх, як це було навесні, не буде, а «з вересня учні мають повернутися за парти». Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко розробив рекомендації навчання для закладів освіти, їх підтримали і в Міністерстві освіти і науки (МОН).

У МОЗ і МОН впевнені, що більшість дітей з вересня навчатимуться очно. Утім, в окремих регіонах можлива і дистанційна форма навчання.

З 1 серпня Україна ділитиметься на чотири зони, відповідно до ситуації з поширенням COVID-19 у регіонах: «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону». Не зможуть відвідувати заклади освіти, згідно з постановою Кабінету міністрів, лише діти, які перебуватимуть у так званій «червоній» зоні.

 
…

Іран має спершу розповісти правду про те, що сталося під час збиття пасажирського літака української авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», і понести відповідальність, а потім пропонувати компенсації. Таку позицію висловили кілька родичів у розмові з Радіо Свобода, зокрема – представник Асоціації родин жертв рейсу PS752 Хамед Есмаеліон.

«Вони (Іран – ред.) хочуть створити враження, що родинам нібито потрібні компенсації. Це не так. В нашій Асоціації майже 120 родин жертв, і всі ми єдині і говоримо в один голос: що компенсації мають йти після розслідування та встановлення правосуддя», – сказав Есмаеліон, який живе в Канаді.

Він втратив дружину і доньку в авіакатастрофі і зазначає, що зараз взагалі не думає про компенсації.

«Мої дружина і донька ніколи не повернуться додому, і я хочу знати, чому так. Це головне питання для мене, я більше ні про що не можу думати. І коли вони говорять про компенсацію – це ображає мене, тому що не можна оцінювати людей», – каже він.

Речник Асоціації родин жертв додав, що хотів би, щоб представник його об’єднання брав участь в розслідуванні та зокрема і в переговорах, які зараз тривають у Києві. Однак, за словами Есмаеліона, канадська Рада з безпеки транспорту відмовила організації в участі в розслідуванні.

Схожу думку висловили і родичі загиблих українців, з якими спілкувалося Радіо Свобода. Серед них – цивільна дружина бортпровідника «МАУ» на рейсі PS752 Ігоря Матькова Крістіна Александрович. Вона зазначає, що компенсація могла б допомогти батькам Матькова, які втратили годувальника, проте сама вона передусім хоче знати імена винних.

«Я не була офіційною дружиною Ігоря, тому на сьогодні на жодну компенсацію не розраховую. Тому моя думка може не бути показовою. Але я втратила близьку мені людину, і тому передовсім хочу, щоб відбулося слідство і справедливий суд, щоб були знайдені винуватці. Потрібно оприлюднити, чи було це зроблено навмисно, які були причини трагедії, хто це зробив і чому. Для мене найважливіше – це справедливий суд і покарання всіх, хто це вчинив. Адже люди виконували свою роботу. А їх – вбили», – сказала Александрович.

Читайте також: Близькі загиблих у рейсі PS752: спершу треба знати правду, потім – говорити про компенсації​

Воночас друг і колега пілотів рейсу Володимира Гапоненка і Сергія Хоменка, також пілот «МАУ» Павло Івашин зазначає, що український уряд має вимагати і гідної компенсації для родин загиблих.

«У цій ситуації – вирішальне слово за керівництвом авіакомпанії і за українським урядом. Але я особисто вважаю, що українській стороні треба однозначно вимагати від Ірану надати допомогу родинам жертв PS752. І це має бути гідна компенсація, яку передбачає міжнародна практика в таких випадках. Такі ситуації уже траплялися у світі, й українській стороні треба вимагати всього того, що отримувала в таких випадках потерпіла сторона», – підсумовує він.

Вдова Гапоненка Катерина, своєю чергою, підкреслює, що не вірить в заяви Ірану про «людську помилку» і хоче, аби причетні були покарані.

«Цивільний літак був збитий військовою ракетою. І це виключає помилку, випадковість і людський фактор. Має бути відповідальність тих, хто це вчинив. Це був воєнний злочин проти цивільної авіації і проти людей в цілому. Це не є людською помилкою, в цьому моя позиція категорична», – каже вона.

У Києві 30 липня з участю іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752. 

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

 
…