Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 30 листопада визнав незаконною і скасував постанову Верховної Ради про звільнення Віктора Татькова з посади Вищого господарського суду України, йдеться в повідомленні суду.

Відповідно до заяви Верховного суду, це одне з низки рішень про скасування постанов Верховної Ради від 29 вересня 2016 року через процедурні порушення.

Читайте також: Судді, які працювали за «схемою Татькова», не шкодують про це, але прагнуть потрапити у новий Верховний суд – «Схеми»​

При цьому подання Вищої ради юстиції від 24 грудня 2015 року до Верховної Ради про звільнення Татькова з посади судді Вищого господарського суду не скасоване, зазначають у Верховному суді.

«Подальше вирішення питання про звільнення Віктора Татькова з посади судді належить до повноважень Вищої ради правосуддя. Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом 30 днів», – йдеться в повідомленні суду.

На позачерговому засіданні 29 вересня 2016 року Верховна Рада України звільнила за порушення присяги 29 суддів. Одним із них був і Віктор Татьков.

Від жовтня 2016-го його офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. Наразі Татьков проживає за межами України.
…

В італійському місті Павія 30 листопада відбулося четверте слухання у справі військового Національної гвардії Віталія Марківа, якого звинувачують у причетності до загибелі італійського журналіста Андреа Роккеллі 2014 року під Слов’янськом.

У суді виступив головний свідок обвинувачення – французький журналіст Вільям Рогелон, який був поруч із Роккеллі та російським репортером Андрієм Міроновим, коли ті загинули. Рогелон свідчив протягом понад чотирьох годин.

За словами Рогелона 8 травня 2014 він прилетів до Києва. Потім вирушив у Донецьк, щоб висвітлювати вибори. Рогелон, за його словами, мав «акредитацію» від незаконного збройного угруповання «ДНР». Він познайомився з Роккеллі в готелі у Слов’янську, коли повернувся зі зйомок у Донецьку. Разом вони вирішили вирушити на зйомки під Слов’янськ, де саме точилися бойові дії.

За словами Рогелона, вони поїхали на таксі й потрапили під обстріл. Французький журналіст наголосив під час свідчення в суді, що події наштовхували на думку, що чекали саме на них. Мовляв, вони з колегами дуже голосно вигукували, що вони – журналісти, але це не допомагало. 

Він згадав цивільного в спортивному костюмі, який попередив їх, що поблизу працює снайпер. У попередніх свідченнях Рогелон не згадував цього епізоду.

Журналіст пригадав, що спочатку була автоматна черга, потім почався мінометний обстріл. Вони спробували переховуватися в балці, але в якийсь момент Рогелон побачив, що Роккеллі та Миронов вбиті. Сам він теж був поранений, але зміг дістатися блокпосту. За його словами, це були проросійські сепаратисти. Вони допомогли йому дістатися лікарні, бо він мав перепустку від бойовиків «ДНР».

Рогелон розповів, що в лікарні не погодився на загальний наркоз, а доза місцевого знеболювального була замала. Тому мінометні уламки з нього витягали ледь не наживо. Після цих слів у залі суду пролунав шепіт: «Він що – Рембо?».

Щодо питання, чи бачив він, звідки стріляли, свідок чіткої відповіді не дає. Але припускає, що сепаратисти не стріляли. В іншому випадку, на його думку, вони б вбили його на блокпості, коли він натрапив на нього після обстрілу.

Між тим, під час перехресного допиту Рогелон повторив, що ніколи не бачив українських військових. Таким чином, він повернувся до своїх свідчень 2014 року.

Одна з адвокатів Марків Донателла Рапетті, коментуючи засідання, звернула увагу, що Рогелон визнав, що не бачив стрілків:

«В цілому задоволена сьогоднішнім процесом, не було ніяких несподіванок. Свідок був дуже емоційний і видно було, що йому досить боляче й зараз, після чотирьох років згадувати ті моменти. Але, не дивлячись на емоції і страждання, він визнав, що не бачив, хто ж саме в них стріляв», – сказала вона.

На самому початку засідання  зробили заяву адвокати Бертоні на  Клерічі, які захищають в суді державу Україна (у липні до справи нацгвардійця Віталія Марківа був долучений позов від місцевої спілки журналістів до держави Україна).

Захисники наголосили, що суд не має жодного доказу,  що Віталій Марків виконував накази українського командування. Та суд вирішив не задовольняти клопотання, тому держава Україна залишається в процесі.

Наступне засідання у справі суд призначив на 14 грудня. Це буде останнє слухання в цьому році. Далі план судових засідань розписаний до квітня.

29-річний нацгвардієць Віталій Марків із подвійним громадянством України й Італії понад рік перебуває під вартою, його арештували 30 червня 2017 року в аеропорту Болоньї.

Адвокат підсудного Рафаелє Делла Валле вважає обвинувачення проти Марківа безпідставними, а слідство упередженим.

​

Український військовий відкидає всі обвинувачення і заперечує свою причетність до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі та російського перекладача Андрія Миронова біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Україна заперечує причетність бійця Національної гвардії до смерті італійського репортера. Сторона обвинувачення – батьки загиблого, журналістські організації Італії – наполягає на версії умисного убивства фотокореспондента під час війни на Донбасі.
…

В підземних сховищах зараз близько 16,3 мільярдів кубічних метрів газу, повідомляє національна акціонерна компанія «Нафтогаз».

У зв’язку з похолоданням за останній тиждень запаси скоротились на 471 кубічний метр. Однак у компанії запевняють, що запасів палива вистачить на опалювальний сезон.

«На кінець попереднього опалювального сезону в сховищах було 7,4 мільярди кубічних метрів (газу – ред.). Таким чином, газу в ПСГ достатньо для сталого проходження опалювального періоду», – запевняють у «Нафтогазі».

Опалювальний сезон в Україні зазвичай стартує в середині жовтня. За багаторічними стандартами, він починається тоді, коли середньодобова температура повітря впродовж трьох діб становить вісім або менше градусів. Тривалість опалювального сезону становить близько півроку, але в Києві у 2017 році комунальники через суттєве потепління вимкнули опалення 1 квітня.
…

У Києві пройшла акція до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Учасники акції закликали людей не бути байдужими до свого здоров’я та пройти тест. До слова, таку змогу мали усі бажаючі. Працювала пересувна лабораторія. Декілька киян скористалися такою можливістю. Крім цього, до акції долучилася посол США в Україні Марі Йованович й закликала усіх популяризувати необхідність медичного обстеження.
…

Одна з найбільших в Україні доброчинних пацієнтських організацій, яка опікується хворими на туберкульоз та ВІЛ-інфікованими на Дніпропетровщині, «БТ «Мережа місто Дніпро» виграла суд проти обласного управлінні Держпраці України, яке вимагало сплати штрафу в понад 8 мільйонів гривень. Відповідне рішення у п’ятницю ухвалив Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

За рішенням суду, постанова Держпраці, яка накладала штраф на доброчинну організацію, визнана незаконною та була скасована.

«Справа була дуже велика за обсягом. Коли ми подавали матеріали в суд, це було 16 кілограмів паперів. Суд тривав місяць. Насправді, на моїй практиці, це рекордний строк. Поки тривав суд, звичайно, були негативні наслідки. Адже організація є благодійною і функціонує на грантові гроші, а умови грантів передбачають, що якщо організація чи її посадові особи перебувають в судовому процесі, то така організація не має права брати участь в грантових проектах. Звичайно, ми пропустили деякі гранти, але зараз вже активно включатимемося в роботу», – сказала в коментарі Радіо Свобода адвокат доброчинної організації Олена Доненко.

Рішення суду може бути оскаржене. Управління Держпраці поки не повідомило, чи скористається цим правом. Перед поданням апеляції управління має сплатити судовий збір в суді першої інстанції, який складає півтора відсотки від суми штрафу, – 123 тисячі гривень.

У листопаді 2018 року доброчинна організація «БТ «Мережа м. Дніпро» заявила про фінансовий тиск. Головне управління Держпраці в області виявило порушення трудового законодавства й оштрафувало доброчинне об’єднання на понад 8 мільйонів гривень. 

Читайте також: За що доброчинна організація в Дніпрі оштрафована на рекордні 8 мільйонів гривень? 

В організації заявили, що санкції незаконні, а дії посадовців є перевищенням повноважень, і подали позов до суду. Доброчинна структура зазначала, що великий штраф загрожує закриттям проектів з допомоги соціально незахищеним людям, зокрема, припиненням підтримки понад тисячі хворих на туберкульоз в області.

Водночас в управлінні Держпраці у відповідь на інформаційний запит Радіо Свобода повідомили, що перевірки виявили порушення права на працю і соціальний захист працівників організації. Там заявили, що в благодійній організації виявили «факти використання незадекларованої праці»: 73 людини допустили до роботи соціальних працівників «без видання наказів та повідомлення до Державної фіскальної служби».
…

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.
…